Структура
Організаційна структура Служби військового капеланства у ЗС України залежить від обсягу, характеру та складності заходів ЗДРП особового складу
Начальник Служби військового капеланства ЗС України, Полковник
Олександр Миколайович Вовкотеча

“Війна стала для мене не лише випробуванням, а й ще глибшим пізнанням Бога — серед втрат, болю, братерства та взаємної підтримки.
Від війни навчився, що справжня сила воїна — не лише у зброї, а в душі, яка не зламалась.”

Новини
500
Військових капеланів
24
Регіони України
10000
Душпастирських візитів
13
Релігійних організацій
background
Ви ще вагаєтесь?
Усім хто зареєструється сьогодні видадуть літню форму вже завтра
Питання та відповіді

Служба військового капеланства — це державна система забезпечення духовних прав військовослужбовців, визначена Законом України «Про Службу військового капеланства» (2021 р.).
Її призначення — гарантувати військовим можливість реалізовувати свободу світогляду та віросповідання, мати духовну опіку, доступ до релігійних обрядів, душпастирську підтримку й релігійну освіту.
Структурно Служба включає підрозділи капеланства в ЗСУ, Національній гвардії, Державній прикордонній службі та інших формуваннях, а також систему підготовки та координації капеланів.

Служба військового капеланства — це державна система забезпечення духовних прав військовослужбовців, визначена Законом України «Про Службу військового капеланства» (2021 р.).
Її призначення — гарантувати військовим можливість реалізовувати свободу світогляду та віросповідання, мати духовну опіку, доступ до релігійних обрядів, душпастирську підтримку й релігійну освіту.
Структурно Служба включає підрозділи капеланства в ЗСУ, Національній гвардії, Державній прикордонній службі та інших формуваннях, а також систему підготовки та координації капеланів.

Основна мета — забезпечення духовних потреб військовослужбовців у мирний час та в умовах війни.
Це реалізується через:
• душпастирську опіку (особистий духовний супровід військових);
• проведення богослужінь і таїнств (сповідь, причастя, поховання, молитви);
• релігійно-просвітницьку діяльність (виховання у вірі, катехизація, навчання основам християнського життя);
• соціально-благочинну діяльність (допомога пораненим, сім’ям військовослужбовців, підтримка тих, хто переживає втрати);
• консультування командування з релігійних питань (надання порад щодо релігійних потреб підрозділу та забезпечення міжконфесійної злагоди).

Капеланом може стати громадянин України, який:

  • є священнослужителем релігійної організації, зареєстрованої в Україні;
  • має вищу богословську або теологічну освіту;
  • отримав мандат від керівного центру своєї релігійної організації;
  • відповідає вимогам держави щодо служби в секторі оборони (відсутність заборон, підтвердження доброчесності, готовність служити в умовах воєнного часу).

Мандат — це офіційний документ релігійної організації, який:

  • підтверджує, що особа є її священнослужителем;
  • дозволяє цій особі здійснювати капеланське служіння у Збройних силах та інших військових формуваннях;
  • визнається державними органами як умова доступу до посади капелана.

Фактично мандат — це церковне призначення та благословення на служіння військовим.

Лише керівний центр (управління) релігійної організації, офіційно зареєстрованої в Україні.
Тобто місцевий священник чи парафія самостійно мандат видати не можуть — це прерогатива Церкви як інституції.

Ні. Після внесення змін у 2024 р. закон прямо забороняє:
призначати капеланами священнослужителів організацій, чий керівний центр знаходиться у державі-агресорі;
продовжувати служіння капеланів, які належать до таких структур.
Це зроблено для захисту нацбезпеки та уникнення впливу чужої держави на військове середовище.

Кандидат на службу капеланом повинен відповідати чотирьом групам вимог:
1. Духовно-церковні вимоги
бути дійсним священнослужителем;
мати бездоганну репутацію в церкві;
отримати мандат.
2. Освітні вимоги
мати вищу богословську/теологічну освіту;
у багатьох конфесіях — пройти внутрішню капеланську формацію.
3. Державні вимоги
бути громадянином України;
відповідати вимогам щодо проходження служби;
бути спроможним служити в умовах бойових дій.
4. Етичні вимоги
готовність діяти гуманно, відповідально і неупереджено;
дотримання пастирської таємниці;
здатність служити військовим незалежно від їхнього світогляду.

Процес починається всередині церкви.
Кандидата висуває:
єпархія / єпархіальне управління,
або керівний центр релігійної організації.
Тільки після церковного затвердження і видачі мандата держава може прийняти священника на службу.

Так.
Капелани проходять:
військово-базову підготовку (орієнтація у військовому середовищі, безпека);
капеланську підготовку (робота у стресі, служіння в зоні бойових дій, супровід поранених);
літургійну та пастирську формацію;
настанови щодо роботи з командуванням, врахування релігійного складу підрозділу;
підготовку з міжконфесійної взаємодії.
Курс може відрізнятися в різних конфесіях, але всі повинні відповідати стандартам, затвердженим державою.

Залишились питання?
Напишіть все, що вас цікавить і наша служба відповість вам протягом 24 годин.